Кропива
Шрифт:
Служив Іван у попа, працював тяжко від зорі до зорі, а платив піп мало. Одного разу говорить піп Іванові:
– Не журись, Іване, що в мене ти тяжко працюєш і що я мало тобі плачу за твою працю. Зате я буду молитися Богу, щоб тобі на тім світі було ліпше. Вислухав Іван попа та й каже:
– Не віриться мені, батюшка, що на тім світі буде краще. Там також святий Петро скаже: «Іване, засвіти Сонце! Іване, загаси Місяць! Іване, підмети небо, помий зірки, нарви янголам яблук в саду. Одним словом, ніде
СИН І МАМА
– Мамо, ти не знаєш, у якої вчительки вчилася тьотя Валя?
– А що таке?
– Та вона ж арифметики не знає. Замість п’яти копійок здачі дає тільки три.
САМ НЕ РОЗУМІЮ
– Щось не розумію, Іване Івановичу, оселедці які я брав у вас вчора по тридцять п’ять копійок, кращі ніж ті, що по карбованцю тридцять.
– Сам не розумію. Всі з одної бочки.
НЕХАЙ ЇДЕ ПОВІЛЬНІШЕ
Кондуктор до пасажира:
– З цим квитком ви не маєте права їхати швидким потягом.
– Не може бути! Ну то скажіть будь-ласка, машиністові, щоб їхав повільніше.
НЕОБАЧНІСТЬ
– Подумати тільки, коли я грав на скрипці, сусіда розбив каменем моє вікно.
– То він зробив велику дурницю, бо тепер він чутиме тебе ще краще.
МОЖЕ ТИ ТАМ СПІВАЛА РАНІШЕ?
Мати запитує у своєї доці, як пройшли гастролі?
– Чудово! – відповідає доця. – Всюди я мала добрі збори, лише у Харкові зал був порожній.
– Може, дитя моє, ти співала там раніше?
НЕ МОЖЕ БУТИ!
– Щось у вас пиво тепле.
– Та не може цього бути! – говорить продавець,– я ж тільки що відро холодної води в бочку вилив.
БАТЬКО З СИНОМ НА КОНЦЕРТІ
– Тату, а чому цей співак гойдається, коли співає?
– У рухому ціль важче влучити, синку.
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Майстер до учня: – Ти добре знаєш, як правильно вмикати в живильну сітку амперметр? Не спалиш його?
– Та я теоретично знаю, а практично вже спалив!
БАГАТІЙ І СКРИПАЛЬ
Якийсь петербурзький багатій – «покровитель мистецтв», запрошуючи на чашку чаю Венявського, сказав ніби мимохідь:
– До речі, прихопіть із собою скрипку.
– Дякую вам від імені моєї скрипки, – відповів музикант,– але моя скрипка чаю не п’є.
ОХОРОНЕЦЬ ТАЄМНИЦІ
– Сподіваюсь, ти мовчати вмієш. Усе
– Клянусь! Ця таємниця вмре разом з моїм кумом.
ДВА «ДОТЕПНИКИ» І ПАГАНІНІ
Зустрілись двоє знайомих брехунців. Розговорилися. Перший і каже:
– Їду я ото вчора одинадцятим номером трамвая по Зеленій вулиці і раптом бачу навпроти мене сидить – хто б ти думав? – сам Паганіні.
Другий помовчав, подумав і каже:
– Знаєш що? Не бреши. Одинадцятий номер по Зеленій не ходить.
ДВА РІШЕННЯ
– Я вирішила доти не виходити заміж, доки не буду мати 25 літ. – А я вирішила, що доти не буду мати 25 літ, доки не вийду заміж.
КОМУ КРАЩЕ ЗНАТИ?
До керівника хору звертається молода дівчина з проханням взяти її на роботу.
– У вас є якісь рекомендації?
– Ні.
– Ніяких характеристик?
– Ні. Але мої родичі кажуть, що я добре співаю.
– Тоді принесіть мені ще й відгуки ваших сусідів.
НА СУДІ
– Ваш фах?
– Я соліст.
– Де співаєте?
– Я не співаю. Я засолюю капусту, огірки, помідори.
ГАРНЕ НЕ НОВЕ, А НОВЕ НЕ ГАРНЕ
Ознайомившись з музикою молодого композитора, не дуже талановитого, проте надто зухвалого, Ференц Ліст рішуче сказав йому: «У ваших творах справді є багато гарного й нового. Шкода тільки , що гарне не нове, а нове не гарне.
НА ВСЯК ВИПАДОК
– Мамо, чому ти завжди стоїш біля вікна, коли я співаю?
– Бо не хочу, щоб люди думали, ніби я тебе вбиваю.
ВЛУЧНИЙ ЕПІТЕТ
– Чому цю співачку називають незрівняною?
– Мабуть, тому, що з іншими її соромно порівнювати.
СКІЛЬКИ ЗАЛИШИТЬСЯ МУХ?
– Дивись, Михайле, на столі сидять чотири мухи. Як я одну з них уб’ю, то скільки зостанеться їх на столі?
– Одна.
– Як одна?
– Одна… Та що вбита, бо решта розлетиться.
НА ЯКІЙ ВУЛИЦІ?
На уроці історії учитель запитав учня:
– Що зараз відбувається в Парижі?
– А на якій вулиці?
У ВАС КОРОВА Є?
Вчителька до учня:
– Івасику, у вас корова є?
– Є.
– То розкажи, як вона виглядає.
– А наша корова тепер не виглядає. Тато на зиму всі діри забили дошками.