Майстри часу
Шрифт:
К а р ф у н к е л ь. Париж? Ви їдете в Париж?
Ю р к е в й ч. Так, я купив бiлет в екскурсiю, що їде на виставку! Екскурсiя виїжджає з Москви завтра о дванадцятiй годинi - значить, якщо я спiзнюся, пропали i грошi i всi мої надiї. Ви розумiєте, як я хвилююсь? Потрапити в Париж, за кордон, на виставку - хiба трапиться вдруге така оказiя? Якби ви прожили десять рокiв у нашiй глушинi, ви б знали, чого варта мрiя. Може, тут вирiшується моя доля - я трохи пишу... i, може, в Парижi... е, та що й казати!
К а р ф у н к е л ь. Зальбадерей! Безглюздий балакня. Вирiшується
Юркевич, схвильований, ходить по кiмнатi. Пауза.
К а р ф у н к е л ь (раптом скрикує i нахиляється, шукаючи чогось на пiдлозi). А! Донерветер! Тримайте, тримайте, вiн бiля, вас, вiн покотiлься!
Ю р к е в и ч (пiдбираючи ноги). Хто покотився, хто покотився, де?
К а р ф у н к е л ь (лазячи по пiдлозi). Не наступiть з ногами! Один... два... три.
Ю р к е в и ч (шукає, нахилившись). Та що саме?
К а р ф у н к е л ь (показуючи маленьку золоту коробочку). Я розсипаль... дванадцять... дванадцять пiлюльок... такий маленький пiлюлечка. Будь ласка, допоможiть знаходiль!
Обидва нахиляються i шукають по всiй кiмнатi.
К а р ф у н к е л ь. Обережно, не наступiть з ногами! Два... три... цвай... драй...
Ю р к е в и ч. Знайшов, знайшов! Одна, двi, ще одна, ще...
К а р ф у н к е л ь. Дякую, данке. (Шукають). Бiтте нох. Чотири, п'ять... Данке зер. Дякую. Будь ласка, ще трошки. Ага, нох айне...
Ю р к е в и ч (шукає). Всi?
К а р ф у н к е л ь. Нi, ще двi. Ага, ще є! Ще одна, будь ласка, ще один. Зiбен, ахт - ще один...
Ю р к е в и ч. Нiде бiльше немає. Не видно.
К а р ф у н к е л ь. Може, закотiлься пiд чемодан? Подивiться, будь ласка, з очима.
Ю р к е в и ч (штовхає чемодан). Нi, нiчого подiбного.
К а р ф у н к е л ь. Нема? Яка неприємна пригода! А може, пiд порогом?
Ю р к е в й ч. Та годi-бо - скiльки не стає?
К а р ф у н к е л ь. Один.
Ю р к е в и ч. Однiєї? Ну, то чи варто за одну турбуватись? Все одно вона забруднилася на пiдлозi.
К а р ф у н к е л ь. Але його не можна так залишати. Не можна...
Ю р к е в и ч. Не можна? Але чому?
К а р ф у н к е л ь. Дас iст гiфт. Це отрута.
Ю р к е в и ч (дме на пальцi i дiстає хустку). Отрута?
К а р ф у н к е л ь. Дуже мiцний отрута, алькалоїд. Я його добуваль з один квiтка. (Шукає). Якщо людина ковталь один пiлюлька - вiн умiраль за чотири секунди, як один муха, вi айне флiге. Паралiч, удар - жоден лiкар не пiзнає, вiд чого. Я не можу його тут залишити. (Шукає, заглядаючи пiд стiльцi).
Ю р к е в и ч. Нiде нiчого не видно. (Витирає руки хусткою).
К а р ф у н к е л ь (невдоволений, ховає коробочку в кишеню). О-о, знову! (Хапається за щоку). У-у-у, проклятий бiль! (Падає в крiсло, вигинаючись вiд болю). У-у-у! Яка му... о-у-у! Абер дас iст... (Зривається на ноги).
II
Цiєї хвилини чути частий дзвiн оповiстки.
Н о с и л ь н и к (швидко входить з квитком у руцi). Прошу бiлетик, 11 карбованцiв 75 копiйок. Прошу!
Ю р к е в и ч (заквапився). А? Що? Бiлет? Ага! Дзвiнок - чуєте?
Н о с и л ь н и к. З Києва - оповiстка на ваш поїзд. (Бере з пiдлоги чиїсь речi).
Ю р к е в и ч. Ага. То несiть. Несiть мерщiй на перон. (Хапається за чемодан). Мерщiй!
Н о с и л ь н и к. Та нi ж бо, нi, ще рано. Ще через двадцять чотири хвилини, якщо не спiзниться. Я зайду - не звольте турбуватись.
Ю р к е в и ч. Стривайте, носильник! Стривайте! (Поривається до дверей за носильником). Носильник!
К а р ф у н к е л ь (хапає Юркевича за руку). Просiть чого хочете! Одну лише краплю!
Ю р к е в и ч (обурений). Та ви просто глузуєте! Та ви чули, що через двадцять чотири хвилини буде поїзд? Ви чули? Ви знаєте, що для мене ця подорож - мета всього життя? Я ж казав вам, що не можу спiзнитися на поїзд!
К а р ф у н к е л ь. Один крапля! (Стогне). У-у-у!
Ю р к е в и ч (у гнiвi). Треба двадцять хвилин, щоб тiльки розпакувати цей чемодан! А щоб його знову запакувати, треба тричi упрiти, i ви хочете, щоб я за двадцять чотири хвилини... Тьфу! Двадцять чотири хвилини! (Береться за голову, знiмає пальто i, вiдсапуючись, витирає хусткою лоба). Та це просто глум, натиск на iнтелiгентну людину!
К а р ф у н к е л ь (що вiдiйшов був до стола, зiгнувшись i тримаючись за щоку, тепер обертається розгнiваний, забувши навiть про зубний бiль). А, натиск на iнтелiгентну людину! Дас iст юбермесiг! О, я дуже хотiв, щоб хтось справдi натиснув на вас - на руський iнтелiгент - i змусив вас робити. Працювати. Працювати, а не мрiяти про краще життя, не ворухнувши пальцем, щоб його завоювати, здобути!
Ю р к е в и ч. Неправда! Не наша провина, що нам не дають працювати!
К а р ф у н к е л ь. Вам не дають! Вi самi єсть лежебок i ледар - вi, руський iнтелiгент! Вi чекаєте десять рокiв там, де потрiбнi хвилини. Ось i тепер вi пошкодуваль для хворiй людина двадцять чотири хвилини - нiкчемнi хвилини вашого життя. Вi говорiль, що двадцять чотири хвилини не досить, щоб розв'язати паршивий чемодан? А ви знаєте, що таке час? О, я довго вивчав проблему часу i дещо розумiю в життi. Ви чули коли-небудь про "закон тiсного часу", повного, як склянка з водою?
Ю р к е в и ч (береться за голову). Закон тiсного часу! Хiба час може бути тiсний? Це ж не черевик, щоб бути тiсним або завеликим.
К а р ф у н к е л ь. Вi й цього навiть не зналь! Вi десять рокiв мрiяли про такий пустий подiя, як поїхати за кордон. А вi знаєте, скiльки подiй може вмiститися в один пiвгодина, якщо вони захочуть потiснитись? Не знаєте? Ну, звiсно, для вас потрiбнi роки, щоб дiждатись один подiя. Коли вi одержаль листа або ночуваль в чужий жiнка, вi вважаль, що це величезний подiя, якої стане на чотири роки!