Золоте ябко. Вибране, Павличко Дмитро

Золоте ябко. Вибране

5.00 + -

рейтинг книги

Шрифт:

Ти, мов яблуко з галузки

Ти, мов яблуко з галузки,Впала в трави молоді.Я звільнив тебе від блузки,Клавши руку на груді.Я звільнив тебе від льоліІ

від інших одежин,Розглядаючи поволіКучерявий, гострий клин.Я на нього настромився,Я відчув небесний біль,Я злетів, я народився,Наче з кокона мотиль.Я крильми моливсь преклонно,Богу дякував за те,Що світило твоє лоно,Наче ябко золоте.

Візьми мене, як арфу, поміж ноги

Візьми мене, як арфу, поміж ноги,І грай, і грай, та струни не порви,Бо я прийшов з далекої дороги,Подібний до згорілої трави.Моя кохана, завтра я воскресну,Ти ж нині невоскреслого кохай.Я не поїду більше ні за Десну,Я не подамся більше за Дунай.

Між персами твоїми – жолобок

Між персами твоїми – жолобок,Задолина життя і пропадання,Туди, немов нитки в один клубок,Збігаються мої думки й жадання.Там погляд мій свої стежки снує,Вникаючи крізь блузу і сорочку,Зникає дивно там єство моє,Мов крапля на вишневому листочку.Та ні, я виникаю із води,Мов

рятувальна виспа в океані.І починаються мої важкі трудиМіж горами на тій святій поляні.На мене сходить воля звідтіля,Де є одна гора, а поруч – друга.І твої груди тверднуть, як земля,Яка, немов рятунку, прагне плуга.

Я буду витрачати

Я буду витрачатиЗдоров’я і талант,Я буду все втрачатиЗа твій маленький грант —За скинуту запаску,Що я за нею чах,За ледь примітну ласкуВ твоїх сумних очах,За лона орхідею,За ноги, що стаютьЗа спиною моєюКрильми – і в світ несуть.

Як би я знав, де ти живеш

Як би я знав, де ти живеш,Дивився б крізь вікно знадвору,Як ти виходиш із одеж,І входиш в мрію снів прозору.Я там стояв би цілу ніч,Щоб знову бачити, як вранціЗлітає сон із твоїх віч,І ти встаєш в прозорій тканці.Та я не знаю… Не дано,Бо ми з тобою не знайомі,Та чом же те твоє вікноГорить в космічному огромі?Коли дивлюсь на небеса,Я те вікно щоночі бачу,І сходить золота краса

Конец ознакомительного фрагмента.