Осколки
Шрифт:
Чтоб дети на фронт не ходили,
Чтоб меньше работы имели врачи,
Чтоб люди друг друга любили!
Наверно так трудно все взять, изменить?
Не трудно, коль будем стараться.
Лишь нужно весь мир как
Лишь нужно всем вместе обняться,
Оставить обиды, вражду позабыть,
А помнить о Боге и детях.
И мир воцарится и будем мы жить
Счастливей счастливых на свете!»
Перевод:
Чи ж треба багато на цій нам землі?
Не треба, не треба багато.
Ми прагнемо миру, щоб в чорній імлі,
Країна не зникла, та хата.
Щоб помста в душі не гострила мечі,
Щоб Бога всім серцем прийняти,
Щоб тхнуло не порохом, хлібом з печі,
Щоб діти не йшли воювати,
Щоб менше роботи було в лікарів.
Щоб ми про прийдешнє подбали.
Із крові й розбрату, щоб світ не шалів,
Й знаряддя війни прикопали.
Це тяжко? – Напевно! Та ж треба колись
Минуле в минулім лишити…
І всіх зрозуміти… і разом взявшись,
Країною в щасті зажити.
Губерман Игорь "Гарики"
«Должно быть потому на берегу
топчусь я в недоверии к судьбе,
что в тайне сам себя я берегу
от разочарования в себе»
Перевод:
На березі тупцюю я, напевно,
До долі в застережливій журбі,
Що бережу я сам себе, таємно,
Щоб не розчаруватися в собі.
Агнешка Осецка
A. Osiecka
«Nieutulony w piersi zal,
bo za jedna sina dala – druga dal.
Nie spoczniemy, nim dojdziemy,
nim zajdziemy w siodmy las,
wiec po drodze, wiec po drodze,
zaspiewajmy chociaz raz.
Nienasycony w sercu glod,
bo za jednym mocnym chlodem – drugi chlod.
Nie spoczniemy, nim dojdziemy,
nim zajdziemy w siodmy las,
wiec po drodze, wiec po drodze,
zaspiewajmy jeszcze raz.
Nie wytanczony wybrzmi bal,
bo za jedna sina dala – druga dal.
Nieuleczony usnie bol,
za pikowym czarnym krolem – drugi krol.
Niepocieszony mija czas,
bo za jednym czarnym asem – drugi as.
Nie spoczniemy, nim dojdziemy,
nim zajdziemy w siodmy las,
wiec po drodze, wiec po drodze
zaspiewajmy chociaz raz:
Nie wytanczony wybrzmi bal,
bo za jedna sina dala – druga dal.
Nieuleczony usnie bol,
za pikowym czarnym krolem – drugi krol.
Czy warto bylo kochac nas?
Moze warto lecz to karta zle gral czas,
nie spoczniemy, nim dojdziemy,
nim zajdziemy w siodmy las.
Wiec po drodze, wiec po drodze,
zaspiewajmy jeszcze raz.»
Перевод:
Неутолимая
Ведь за каждой синей далью – снова даль.
Не отдохнуть, не кончив путь,
За лесами, где покой отыщет нас.
Так дорогой, так дорогой,
Запоём, хотя бы раз.
Сердечный голод не унять,
Холода – вослед за холодом опять.
Не отдохнуть, не кончив путь,
За лесами, где покой отыщет нас.
Мы в дороге, мы в дороге,
Так споём же ещё раз.
Незавершённый первый бал.
Даль за далью, отражением зеркал.
Не высказать словами боль,
За пиковым королём – другой король.
Не ослабляет время уз,
За тузом за чёрным – падает нам туз.
Не отдохнуть, не кончив путь,
За лесами, где покой отыщет нас.
Так дорогой, так дорогой,
Мы споём, хотя бы раз.
Не доплясать бал выпускной,
Даль за далью, синева за синевой…
Не высказать словами боль,
За пиковым королём – другой король.
Так стоили ли мы любви?
Может да, но карты нам не в масть легли,
Не отдохнуть, не кончив путь,
За лесами, где покой отыщет нас.
По дороге… по дороге…
Так споём же ещё раз.
С уважением Любовь Тильман