Серед бурі

Гринченко Борис Дмитриевич

Проходять.

Козаки зіходяться. Вони приходять увесь час, аж поки старшина попри-ходить. Між козаками Крутько.

Козак 1

Дак оце ми полковника судитимем?

Козак 2

А що ж із того суду буде?

Крутько

Коли провинив, то шию втнемо.

Козак 1

Так-то й утнеш полковникові!

Крутько

Скоро стався зрадником, то не став полковником.

Козак 1

А

так! Час гарячий, бойовий... Змилування під такий час нема.

Крутько

Щеб пак! Мало не загинуло місто через його.

Денис

(кремезний, трохи сивий козак, що надійшов тим часом.)

Через його? Може, через вас?

Козак З

Овва! Чого ж це через нас?

Денис

Бо ви, замість щоб одбиватись,- судити його заходилися. Якби він подався та не крикнув: "До бою!" та не кинувся, то що тоді було б? Поки б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли б.

Козак 1

А що правда, то не брехня. Як кинувся він,- мов лев який!.. Так усі за їм і шугнули!.. Та як поперли ляхів лавою поперед себе, то враз де вони к чортам і поділися!

Крутько

Авжеж! А сам ворогам гасло подав, щоб увійшли.

Денис

А ти чув?

Крутько

Нащо чути, коли й так видно? Коли ляхи знали гасло, то воно саме до їх не перелетіло.

Дехто

А певне! Вже ж не як!

Козак 4

Щоб такий чоловік таке зробив?!

Козак 5

Та такого друзяки полковника другого й немає!

Крутько

Уже й друзяка! А то не твого брата він прикував до гармати?

Козак 5

Та се правда...

Денис

А то й не треба було? Упився й побився з жидівкою! Хіба се личить козакові?

Козак 4

А я таки знову своє: зроду-віку не пойму віри, що він ізрадив.

Козак З

Бо дурень!

Козак 4

Сам єси дурень, а мене маєш так узивати?

(Хапає його за груди, добуваючи шаблю.)

Голоси

Годі вам, годі!.. Це ж не шинок, а рада!.. Чи ви показилися?.. Розніміть їх!

Козаків рознімають. Баба Горпина проходить через майдан, стрівається з Денисом.

Горпина

А що се тут, Денисе? Чого се зібралася рада?

Денис

Хіба ж не відаєш?.. Полковника судитимуть.

Горпина

Як то полковника

судитимуть? Защо?

Денис

Бо він посланця з міста послав і гасло сказав вартовому, щоб на те гасло назад його впустив... А ляхи про те гасло якось і довідалися. Дак оце тепер і судитимуть... мовби він ляхам гасло переказав і їх до міста пустив.

Горпина

Ой, лишенько!.. Яка ж неправда на чоловіка!

Крутько

Іди собі, бабо, йди!.. Тут нема чого стояти!

Горпина

Та я не стою, я за ділом ішла... Оце біда!..

Треба піти пані Оксані сказати.

Виходить.

Дід Остап - старий, увесь білий, приходить і скидаючи шапку: "Здорові, дітки!" Всі, хто поблизу, скидають шапки, кажучи: "Здорові, діду Остапе!»

Денис

От нехай дід Остап скажуть, чи то ж по правді на нашого полковника казати, мовби він ізрадник?

Д. Остап

Чи він ізрадник, а чи ні, то те на раді побачимо, а що туди воно хиле, то се й я скажу.

Крутько

А бач!.. А бач!.. Уже дід Остап дурно не скажуть. У нас нема над діда Остапа мудрішого... То вже як дід Остап скажуть, то так воно й є.

Козак 2

Так! так!

Ще дехто

Авжеж що так!

Д. Остап

Я, дітки, сеє вже знаю... По світах бував…

Козак З

Покажемо вам на раді, який ваш полковник!

Козак 5

К бісу такого полковника!

Козак 6

Пана сотника Лясковського за полковника!

Голоси

Чи ба, куди стріляє!.. А не діжде він того ніколи!

Інші голоси

Діжде! Скрутимо в'язи вашому Коваленкові.

Денис

За ту горілку, що вчора вас сотник напував?

Козак

А ти бачив?

Денис

Ніколи нам було бачити: ми билися з ляхами, як ви п'яні спали. Тільки чули, як ви хропака затинали.

Дехто

Га-га-га!.. Оце дак так! У самісіньке око вцілив!..

Козак 1

Цитьте, отамання йде!

Все стихає. Повагом, з урядовими клейнодами в руках іде старшина: Лясковський, Старовський, Білоченко, Жилинський, Горленко. Підходячи, здоровкаються, беручись за шапки.

Здорові, панове молодці!

Козаки

Доброго здоров'я, панове отамання!

Лясковський

Чи вже усі зібралися у раду?