Bitches Get Everything
Шрифт:
ТЬОЛКА (зітхаючи, покусуючи булочку)
– Ремонт, мама, всякие разные дела. Вот так и жизнь проходит.
ЖЛОБ (по телефону, колупаючись зубочисткою в роті)
– Ну і где бабло, я спрашую? Ми на кагда дагаварілісь? А сьодня какое? Калян, ти шо, гоніш?! Сматрі, Калян, тебе жить…
ЯПОНСЬКА ДІВЧИНКА
Задумливо, розфокусованим поглядом дивиться у вікно. Артур зненацька розуміє, що легко читає її думки, хоча незрозумілою йому мовою. Він на секунду завмирає коло неї, але йде за інший столик.
Відтак ми бачимо його їдло – щось на кшталт салату «цезар». Якусь таку страву, де багато всього різного.
САРА (в телефон)
– Hey there! I just wanted to ask, what's your shoe size?
АРТУР
– What?
CAPA
– What's your shoe size.
АРТУР
– It's 43 European.
CAPA
– Ah, it's O.K. then.
АРТУР
– Emmm… Wait a minute. WHAT is O.K?
CAPA
– Well. IT is O.K.
АРТУР
– Are you… are you all right?
CAPA
– Yeah, I'm fine. Just maybe feeling a bit sad.
АРТУР
– Why so?
CAPA
– Just realized I'd never become a poet.
IHT. ПОМЕШКАННЯ САРИ. КУХНЯ.
ІНТ. ПОМЕШКАННЯ АРТУРА
Хлопчик повертається додому і лягає в ліжко (перед тим може зайти в подобу гаража, на машину свою помилуватися. Може в ній посидіти, поуявляти, як вони з дівчинкою кохаються на повній швидкості). Ліжко в нього з темною постіллю, майже кольору асфальту. Він різко відгортає край ковдри і скаче в ліжко. На «місці дівчинки», котра не залишилася тут спати, – обведений крейдою контур тіла, типу як контури трупака на асфальті при ДТП. Вже лежачи він п'є таблетки і дивиться на календар. Зітхає й гасить олд-скульну настільну лампу. Перед тим можна ще показати обкладинку книги, яку він не став читати… Медичний довідник, що розгортається на закладеній сторінці, де опис його хвороби і способи її лікування.
Можна йому в сон вмонтувати обривки розмов із психоаналітиком (невропатологом?), які перебиваються візіями гоночок і девочки. Додати фрази «недосяжного» роботодавця. Типу там: «Sorry, Kid. You're quite talented, but we can't assume such responsibility… You may just FAIL any time – and what I'd supposed to do if it happens in the middle of… for example… your foreign trip – or – and that's even worse – during some mega-star photo session?!» Потім може йому ввижатися якийсь типу культовий фотограф (чи його колишній друг, а тепер конкурент), що регоче злобно, дивлячись на рентгенівські знімки його мозку. Потім девочка, що закриває з жахом рот руками і показує в сторону джипа: There! Тоді він кидається доганяти той джип, у його фотика виростають ікла, в'їдаються в скло авта на ходу, в кінці він може таки зазирнути в джип і побачити АБО:
Що він замочив девочку кусками скла.
Що сама девочка лиховісно посміхається, одягнута в яку-небудь одьожку морочливої фам фаталь.
ІНТ. ПОМЕШКАННЯ САРИ.
Дівчинка лежить в якійсь божевільній підвісній конструкції. Спочатку їй не спиться. Вона трохи гойдається й вирішує піти прогулятися нічним містом. Живе в доволі жирному районі, але сама – явна яппі-кіллер. Настає епізод з білявками та міні-купером.
ЕКСТ. НІЧНА ВУЛИЦЯ. БІЛЯ ДОМУ КІНО.
Сара випадково зустрічає знайомих, стоїть з одним із них, вони курять, поки інший приятель, на джипі, збирається розвернутися. В цей момент до закритої брами у двір під'їздить рожевий міні-купер.
БІЛЯВКИ (манірним тоном)
– Спасіба, рєбята-а-а…
– (інша) А кто там за рульом?
– (перша зневажливо) Мужик?!!
ІНТ. ПОМЕШКАННЯ САРИ.
Сара повертається додому і знову влягається у свій гамак.
Їй може снитися, як на неї завалюються і майже хоронять під собою стоси журналів «Космополітан» та інша поп-хуйня. Типу, витіснені бажання…
Артур – у мріях фотограф – в реалі може бути продавцем у медіа-магазині. Лівачить тим, що записує дорогущі проги по 10 грн за болванку. Девочка може бути журналісткою якогось попсовго видання, від тупості роботи її нудить, але ж треба вчасно платити за цю її стайліш рум. Має фобію: боїться мотоциклів. Це теж синхронізація: Артур боїться водити машину, бо заснути може, а вона взагалі боїться мотобайків і їздить велосипедом, бо колись у неї була на мопеді травма. (Можна цю історію зазначити в азійському антуражі – комусь Артур буде її розповідати – як девочка впала з байка, а місцеві жителі просто позбіалися і втикали, що в неї теж червона кров і як це прикольно, але нічим не допомагали і як вона сама там шукала аптеку і весь такий піздєц у ХХІ ст…)
Тому:
Цей моторолер, що з'являвся на початку, Артур збирається подарувати Сарі і допомогти їй подолати страх, що, як він вірить, стане ще одним кроком у подоланні його власної хвороби. Подарунок цінний і незвичний, його треба довезти цілим, щоби девочка вибачила його «мобільні збочення» і взагалі всіляко потішилася. Ось чому він так дбайливо протирає дзеркальце і те де.
Йому трохи стрьомно, що він зненацька може вирубатися, того й не поспішає…
FINAL:
ЕКСТ. ОБОЧИНА ДОРОГИ. ЛІС.
Артур лежить на узбіччі біля моторолера. Тепер стає зрозуміло, що він ні грама не мертвий, а просто заснув. Типу, всі з полегкістю зітхнули, бо хароший красівий мальчік, пазітівний герой буде жити і хепі-енд вашій мамі. Але ні фіґа! Дух Тарантіно і Роба Зомбі з нами! Раптом з бічної дороги виїздить «камаз», в кабіні його мерзкий бик. Йому нема коли дивитися на дорогу, він зажимає пітняву жирну бабу. У них смердюча ідилія, дальнобойщицька романтика, грає солодка мєсна поп-звезда, в кабіні фотки заморських голих тьотьок, замурзані м'які іграшки, іконки з Матінкою Божою і Св. Миколаєм, штучні ліани й гірлянди. Баба з понтом ламається, шофер мацає її цицьки, намагається запхати руку під спідницю і в рейтузи. Баба весело верещить, і в цей момент їхній «камаз» переїздить сплячого Артура…
Тут можна дати коротку нарізку з фрагментів прожитого і не прожитого життя хлопця – мрії, щасливі і не дуже будні, обличчя лікаря, котрий щось обіцяє, кохана, що на нього чекае… Але де там. Тільки переїхане і розтрощене піаніно на землі. Ось і все.
Бик за кермом, типу, нічого не помітив, він розвертається в камеру і з диким рагульським акцентом, посміхаючись своїми гнилими зубами, каже:
БИК (нагло-радісно)