Brute force
Шрифт:
А ось перша каверза - попереднй учасник засунув у щлину для ключа шматок глки. Дилетант! Деревину можна витягнути. Значно краще буде закласти отвр листям - воно гнучке, легко забиваться в щлини не витягуться. А потм пдсипати земл. Ось-так! Ну, успхв тоб, мй наступник!
Переходжу на нший бк, бачу пиловий хвст Цереса. Хм, вн що, дйсно збираться бгти хлопчачу трасу? Своми силами? Це не серйозно! Треба буде сказати йому, що у нас буде зовсм нший маршрут. Я саме знайшов на карт смугу перешкод для тренувальних обладункв - для нас пдходить майже деально, окрм клькох длянок, але так навть цкавше.
Один клометр, дв засдки, одна дисквалфкаця. Так були результати наступного вдрзку. Попри очкування, бгуни не розтягнулися уздовж траси, а продовжують рухатися невеликими групками по тро-четверо чоловк.
Як я й пдозрював, вже знайома мен четврка мала ндикатори. На щастя радус хньо д був навть меншим, нж у Церковних амулетв, тому Церес дос залишався непомченим. А от нша моя знайома - н. Ц дурепи виршили напасти на Ауру Шурфон. За що й отримали по голов. Двка виявилася бойова, швидко дала зрозумти, хто тут лев, а хто - шакали. От тльки на те вони й шакали, щоб нападати зграю. Виникла патова ситуаця. Аура була краще пдготовлена, але суперникв було четверо. Зрозумвши, що викинути конкурентку м не вдасться, ц четверо просто не давали й бгти дал. Поки одна чплялася за ельфйку, нш починали бити. Судячи з синякв, клька таких сутичок у них уже вдбулося. А ус нш учасники спокйно соб пробгають повз, нби нчого особливого не сталося. У одн я навть побачив посмшку. Не люблять тут ельфв.
Пдходжу ближче залягаю бля Цереса.
– Допомогти хочеш?
– питаю в нього, а сам спостергаю за ситуацю.
– Так. Дуже вже це нагаду один момент у мох... У мому сн.
– То чекаш чого? Вперед, рятуй принцесу свою.
– х видно з наступно вишки. Нехай ще трохи вдйдуть, от тод можна буде х розкидати...
– Поки чекатимеш ти, покалчать .
– час навчити його розраховувати на власн сили, а не спихати все на НК.
– Побгли, познайомимося. Костюм не потрбен тут. Прихопи пску в жменю.
Виходжу з кущв , поки вн нчого не сказав, пдтюпцем бжу вперед. Цересу нчого не залишаться, як повторювати за мною. Часу у нас не багато, через клька хвилин тут буде Ханл, а значить небезпеку слд усунути ранше. Знаками показую парубку що робити дал. Пропускаю його вперед. Робимо вигляд, нби пробгамо повз компаню. По дороз нби зумисне штовхаю ельфйку. Хулганки посмхаються. А поки хня увага зосереджена на мен, Тайто пробгся ще трохи рзко повернув назад. Торкнувши одну з нападниць за плече, вн змушу повернутися, в той же момент жменя пску потрапля й в оч. Мнус один. Поки сусдка постраждало повертаться до ново загрози, я розганяюся й назустрч. Подруги намагаються попередити, та знову повертаться до мене, але я уже стрибнув , вистрлюю обома ногами вперед. Маса у мене - будь здоровий, тому двку просто склало навпл винесло дал по але. Встане не скоро. Мнус два. Тепер перевага на нашому боц. Дво останнх хулганок це розумють одразу ж намагаються чкурнути. Однй Церес пдска ноги, а другй в голову прилта щось трухляве - це Аура постаралася. Без зайвих розмов пробивамо кожнй в живт викидамо за меж траси. Правила? Толерантнсть? Побили двчат? Нчого не знаю. З такими покидьками тльки так треба. накше вони не розумють.
Били ми продумано, тому синякв на тлах не залишиться, а бльше доказв нам не пред'являть. Та й Аура добре спрацювала: одразу все зрозумла, не задавала дурних питань.
– Пробжимося за компаню?
– запиту нас ельфйка, а я дивлюся на Цереса, як автора де.
– з задоволенням, тльки у нас нший маршрут.
– з натяком вдповда той, теж подивляться на мене, немов запитуючи, а я киваю у вдповдь.
– Ну то побгли!
Бжимо разом, паралельно. Аура в центр, робить вигляд, нби й байдуже, але ж я бачу, як вона зирка на нас. Цкаво й, що ми з не хочемо. Ус нш хлопц уже давно пробгли дал, не звернувши уваги, а тут...
– Я х не знаю.
– раптом заговорив Тайто.
– Якого вони року?
– Сьомого. Випускниц. Найманки.
– уривчасто вдповда ельфйка, намагаючись не збити дихання.
– Тому й напали.
– Ясно.
Ох, Тайто-Тайто, що ти робиш? Та вона ж на пвголови вища за тебе, старша за тебе, а на десерт - принцеса цлого клану. Нчого тоб тут не свтить. Хба що синяк пд оком.
Другий
Увмкнувши взор, я почав переглядати ус присутн тут дощечки. Кожна з них складалася з двох склених разом пластинок, на внутршнй частин яких були нанесен печатки. Я не бачив хнього енергетичного вдбитку, але обмацування х сенсорними блоками дозволило скласти приблизну картину кожно дощечки. Тепер треба було знайти закономрнсть. Переходити мж кабнками не заборонялося, щоб неосвчен бгуни часом не створили затор, тому картина прояснилася швидко. Скрзь вдчувалися кльця рзного даметру та товщини. Перше, про що я подумав, це скласти картки таким чином, щоб хн печатки перекрили якомога бльшу площу. це спрацювало! Вимкнувши взор, я подивився на отриману назву твору: "Магя схдно Каренц. Початковий курс." Треба ж таке! Я думав, що це буде якийсь художнй твр.
Вже вдкриваючи двер бачу у сусднй кабнц Ханл - двчинка щойно прибгла зараз вддихувалася, перш нж братися за розв'язання задач. Доведеться рухатися швидше, щоб на наступному контрольному пункт вона не вирвалася вперед. Перейшовши на нший бк, я застав обох мох супутникв. Аура незадоволено зиркнула на мене, але нчого не сказала, просто побгши дал.
– Чого затримався?
– Вчуся недовго я. Книги про так зроду не чув.
– Ти що, вгадував?
– Так.
– Ну ти й щасливчик!
Еге ж, щасливчик... Попрацюй трохи нженером, в тебе теж з зламом замкв проблем не буде. Але ми дйсно сильно вдстали вд свох однокласникв. За повдомленнями розвдникв, дехто з мого потоку уже вибився у трйку лдерв, а це вже дуже серйозна заявка.
Поступово набираючи швидксть, ми почали прориватися вперед. Аура теж розганялася з нами. Ми вже перейшли вдмтку у двадцять клометрв за годину, а вона не вдставала! Добре йде двка!
Але дал под почали розвиватися швидко й не по сценарю. Дрони заскли велику групу людей попереду. це явно були не учасники Турнру - усх жителв Академ вони уже знають, а ц обличчя в камери потрапили вперше. Випадково вони тут з'явитися не могли, поблизу нема жодного селища. дентичний ззовн, хнй одяг не мав маячкв, а прихована у рукавах зброя як би натякала на недружн намри. На трасу вони вийшли буквально хвилину тому. На клька сотень метрв в обидва боки бгунв бльше нема, тому логчно було припустити, що вони тут по наш душ. Певно т двчата на нас образилися, виршили... Так, Аналтик, а з цього мсця докладнше... Не вони?! А хто ж тод? Гаразд, спочатку розберемося з проблемою, а потм будемо шукати винуватцв. Пднмай усх найближчих дронв жени х на мсце зустрч. Нехай пдстрахують нас, але на оч не показуються - нчого завчасно розкривати Тайто сво секрети. щоб усе було зафксовано. Виймаю пстолет протягую його Цересу. Той дивиться на мене квадратними очима, але зброю бере. Аура теж розум, що зараз щось станеться, але не пода виду. Бжимо дал.
Ось уже видно спини цих псевдо-марафонцв. дуть грамотно, дихання не збите. з картини вибиваються хба що надто доросл, як для учнв Академ, обличчя бгунв, але з спини цього не помтно можна було б подумати, що це просто бжать старшокласники. Тро замикаючих, семеро в центр та дво лдерв. У останнх в руках арбалети, ще дво просто обвшан метальним залзом, у всх нших - кинджали. Дрони сигналять про присутнсть ще клькох стрльцв на деревах уздовж дороги та одного спостергача. Провалююся у форсаж уважно оглядаю усх суперникв. Вони явно не очкували, що жертва прибжить у компан, але вд свого задуму не вдмовилися. Бачу, як лдер да вдмашку, т ж мит у нас пд ногами вибуха свтлошумова граната. Повнстю дезорнтована ельфйка пада на землю, хапаючись за голову. Я також слпий, бо перейшов на сенсори. А от Церес знову вдзначився - завчасно помтив загрозу встиг опустити на обличчя взор. Бльше того, вн повнстю проявив свй НК, теж перейшов у форсаж. Молодець, швидко зорнтувався.