Brute force
Шрифт:
– Хто це зробив?
– голос тремтить, але двчинка все ще трима себе в руках.
– Двйнята.
– Хто?
– не зрозумла Лашура.
– Хкар й Мзук. Тво куноч. Або хтось дуже схожий на них.
– Це вони тебе так?
– королева окинула мою облувану тушку з голови до нг, намагаючись пожартувати.
– Я просто зняв броню. вони звдкись про це дзналися. Тоб щось вдомо?
– Н.
– вдповда чесно.
– Я здивована не менше за тебе.
– Не думала, що тво куноч можуть служити комусь ншому?
– Я м повнстю довряю... А куди подлася твоя вимова?
Зараз ще й мене пдозрювати почне. Начхати! Зараз
– Не вдволкайся, я справжнй. Як довго вони служили твом батькам?
– хнй клан десять поколнь врно служив нашй династ.
– А дезертири, зрадники серед них траплялися? Ханл! Вдстань вд нього!
– прикрикнув я на двчинку, коли та почала смикати вартового трупера, намагаючись роздивитися його кнцвки.
– Н. Чому ти взагал виршив, що нападники були з хнього клану?
– Обличчя дуже схож.
– Угу, ясно.
– Лашура чомусь посмхнулася, нби я ляпнув якусь дурницю.
Деякий час мовчки стомо й дивимося на заповнену репл-гелем капсулу. Нанти уже повнстю проникли в органзм пацнтки почали приводити його до ладу. Сумно оглядаю кинутий пд ноги порваний каркас мого майбутнього ммкрилу. Труперам довелося буквально виривати його з капсули, щоб звльнити мсце для несподвано пацнтки. Схоже найближчим часом мен доведеться трошки побгати голяка. Принаймн поки мсце не звльниться.
– Хочеш пти?
– раптом запиту Лашура, дивиться на мене очима кота з Шрека.
– Ти казав, що тебе тут нчого не трима. А тепер на тебе ще й вчинили замах. Я зрозумю, якщо ти...
– Не зараз. Без шкри я нкуди не пду, а дина капсула зайнята.
Стомо, мовчимо. Я не знаю, про що говорити. Лашура дума, хмуриться. Решта нашо компан уже абсолютно без страху обйшли трупера намагаються гладити його.
– Ще не передумав брати участь у Турнр?
– Н.
– Ти без шкри.
– Щось придумаю. А ти що робитимеш? Зникнення Кай не викличе пдозр?
– Скажемо, що захворла. Мен й самй цкаво дзнатися, хто мг наважитися на таке. Можливо це справа рук Ордену.
– Це не вони.
– Звдки нформаця?
– напружилася Лашура, одразу ж забувши про хандру.
– Я знаю все, що вдбуваться в межах Академ. Вдом мен представники Ордену про операцю не знали.
– Мен потрбн мена.
– Навщо? Щоб видати себе? Якщо вони щось задумають - ти дзнашся про це першою. А лквдувати х я можу в будь-який момент.
– Це питання державно безпеки.
– вперто вдповда королева, я розумю, що не переконати.
– Добре. Тльки за одн умови.
– Знову хочеш вивдати яксь державн тамниц?
– Не показуй його Кай.
– А що таке?
– Не хочу, щоб вона наклала на себе руки псля того, як я ледве врятував дупу.
– А хто у списку?
– Побачиш.
з червоним фонтанчиком кров, яка застигла химерною хмаркою у густому репл-гелев, операцйний щуп покинув тло пацнтки, залишивши псля себе вшиту в серце стку кардо-дублера. На вдмну вд кардостимулятора, цей мплантат мг скорочуватися самостйно, забезпечуючи рух кров навть при пошкодженн серця. Роботи було ще багато, але тепер це була вже звичайна рутина, з якою впораться програма.
– Що це за звуки?
– Га?
– Це музика?
Музика? А, ну
– Музика з ншого свту.
– Сумуш?
– Лашура робить вигляд, нби спвчува мен, але цкавсть з не так пре.
– Трохи.
– Тоб було страшно? Не думав, що можеш померти?
Ага, наша двчинка хоче страшилку на нч. Ну, тод слухай.
– Мен завжди казали, що псля смерт на мене чека лише пекло. Якщо тебе з дитинства навчали боятися пекла - з роками не розучишся...
***
– Значить вн не тльки вдбився вд двох куноч, а ще й охоронницю Лашури врятував?
– Не пдтверджено. Вони могли приховати факт смерт. Скорш за все вона дйсно вижила, але ось так несподвано, без пдготовки витягнути ... Це неможливо.
– Його хтось попередив.
– Скорш за все.
– Розберемося. Не будемо його недооцнювати. Добре було б узагал його вдсторонити вд конфлкту.
– Але ж вн виступить на боц монархв...
– Не виступить, якщо момент буде пдбрано вдало. Повертайся назад продовжуй пдготовку згдно планв.
***
Останнй день перед Турнром. Уся Академя хвилються в очкуванн видовища. Лише найвпертш учн зараз сидли за пдручниками. Ус нш готувалися до Турнру: учасники нтенсивно тренувалися, а т, хто не пройшов вдбр, уже починали робити ставки на свох фаворитв. Звсно ж одна "житрохопа" королева виршила на цьому пдзаробити. Добре знаючи, як азартн гри заводять натовп, Лашура збиралася влаштувала тоталзатор. Члени учнвсько ради були не у захват вд тако нцативи, однак тут скорше мала мсце звичайна заздрсть. Серед усх високих осб дяло просте неписане правило: хто перший встав, того й тапки. Лашура встигла першою, а намагатися видерти у не заробток - дурних нема. Особливо, коли на кону стояли просто величезн суми. Для само королеви ц цифри були не велик, особливо у порвнянн з рчним бюджетом крани, але сам процес заробтку грошей на чужй боротьб приносив двчинц невимовне задоволення. Та й на ремонт Су-Вана бльше залишиться.
Звсно ж вона не просто так взялася за цю справу. Дбайливо розпущен слухи щодо фаворитв вдбрних змагань вже принесли результат - на перервах все частше можна було почути суперечки мж учнями. Масла у вогонь пдливали стенди, на яких щодня показувалися успхи того чи ншого учня, тому боротьба мж учнями розгорлася навть по за межами Турнру. Голова учнвсько ради була категорично проти такого свавлля, але пдтримки серед членв ради вона не знайшла. Крм того Лашура з свом тоталзатором неабияк пдгрвала нтерес до заходу.