Brute force
Шрифт:
Тепер слд нанести легкий макяж. Тльки обережно, щоб пудра не осла на плаття. Пдвести оч, поправити зачску. Бльше нчого не треба, бо можуть помтити завчасно. Капнувши соб парфум на кист рук та шию, вона накинула поверх плаття звичну учнвську форму вдправилася до Арени, де й буде проходити головна частина дйства. Йти було недалеко, однак з кожним кроком рухатися було все важче. Не тому, що верхнй одяг заважав, чи пд ним було надто жарко. Навпаки - ранкова прохолода все ще змушувала кирпатий носик мерзнути, а окуляри - запотвати. Але тло поступово все менше слухалося сво хазяйки. Спершу не було нчого особливого: прискорене серцебиття, стало трохи важче дихати... Усе це можна було списати на хвилювання. На пвдороз тло почало ломити, наче пд
Прискоривши крок, двчина з новими силами вирушила назустрч натовпу. Поруч все частше проходили учениц, а персонал Академ з заздрстю поглядав на них. Лт здавалося, що ус погляди зосереджен саме на нй, вд цього щоки аж горли. Чи не вд цього? Зробивши вигляд, нби вона поправля окуляри, двчина торкнулася власного лоба. Так - температура зросла. отрули? Не схоже, накше б вона навть не вийшла з свох апартаментв. Чому ж вона себе так дивно вдчува?
– Що сталося, красуня?
– знайомий солодкий голос поруч змусив двчину здригнутися, а покладена на плече долоня - зацпенти.
– Нчого, наставниця Мзайя. Збираюся з думками.
– Як завжди суто формальна вдповдь... Тоб варто бльше уваги придляти вдпочинку, а то так потонеш серед свох паперв та указв.
– Дякую, наставниця Мзайя, я подумаю над Вашою пропозицю.
– Подумай-подумай... А якщо надумаш - звертайся. У мене цла купа хороших дей...
Останн слова, сказан прямо на вушко, мало не змусили двчину ссти на землю. Пославши Лт повтряний поцлунок, наставниця юркнула у натовп, а двчина ще цлу хвилину намагалася заспокоти дрижаки по всьому тлу. Наставниця Мзайя... Якщо подумати, то це дйсно могла бути вона. Ця гперактивна бсексуалка уже давно кинула на не око, але щоб отак...
Вирвнявши дихання, Лтя знову вирушила в дорогу. Через цю несподванку вона уже втратила клька хвилин. Але тепер, знаючи, чого очкувати, двчина уже з новими силами почала себе накручувати на успх. Нщо не зрве Турнр! Н потоп, н вйна, н навть пдступний план наставниц Мзай не стане й на завад! Бльше няких затримок, няких розмов, тльки робота!
На ходу роздаючи останн нструкц, Лтя швидко просувалася повз реквзит для шоу. Вдлк пшов на хвилини, тому затримок бльше бути не могло. Зайшовши за кулси, вона дозволила Лапс привести зачску в порядок.
Наставниця Мзайя... Значить вона виршила пдштовхнути до близькост? Ну що ж, на цьому теж можна зграти! Випроставши плеч, Лтя Поучан плавним рухом зрвала з себе окуляри скинула учнвську форму. Навть не скинула, а вислизнула з не, нби метелик з кокону, випроставши пишн крила-рукави. Ус присутн одразу ж звернули увагу на те, як голова учнвсько ради вмить перетворилася з сухо й суворо старшокласниц на... А от на кого вона перетворилася - думки у кожного були сво. Двчата, навть доросл жнки з персоналу заздрсно поглядали на красуню, яка зараз буде вдкривати Турнр.
Нарешт заграли фанфари, трибуни стихли. В небо пднялися люз лицарв, аби розпастися скристим туманом над подумом. Лтя йшла, н - пливла крзь нього, приковуючи до себе погляди усх присутнх. Молод двчата, навть принцеси з квадратними очима дивилися на несподвану метаморфозу, у хлопцв заблистли оч й потекла слинка. Натовп завмер у передчутт, не в змоз вдвести оч. Лтя ще клька секунд дозволила соб понжитися пд водоспадом скор, лише потм, глибоко вдихнувши, щоб мереживо спереду пшло прозорою хвилею, дуже м'яким голосом почала свою промову:
– Сьогодн ми збралися...
***
Cиджу у роздягальн, чекаю на свй вихд. Церес теж тут, як нш нечисленн хлопц - вони тут виступають не як повноцнн спортсмени, а бльше як товар, тому й бгти будуть окремо вд двчат. Мен байдуже, а от Тайто зараз не по соб. Вн хлопець
Клят найманц! Через них я втратив контроль над симулятором, хлопця викинуло в реальнсть. нби цього було мало, вн ще й умудрився зламати свого дрона-наглядача! Ось це уже був серйозний прорахунок, прикрити який було нчим. Тайто виявився хлопцем тямущим одразу зрозумв, хто зробив йому такий "подарунок". Коли вн учора прибг до мене з трупом дрона в руках, я вже готувався до найгршого. Але нчого такого не сталося. Вн навть не почав задавати мен незручн питання, хоча його погляд ясно давав зрозумти, що ця розмова у нас ще попереду. Втм, був у цй ситуац плюс: я не був упевнений, що встигну за нч закнчити роботу, збирався активувати його НК уже пд час нашого змагання, зробити йому сюрприз. Сюрприз не вдався, зате тепер я мав цлий день, щоб уже вдкрито, не приховуючись, завершити пдготовку костюму не боятися, що той зжере свого нося. Тому сьогодн Церес уперше за останню декаду мг нормально виспатися.
Так, Турнр це не просто шкльне змагання. Це серйозний захд, на якому лицар та майбутн претенденти показували себе та сво здбност. Конкуренця мж учасниками була дуже серйозною, оскльки це був диний шанс безродних отримати вигдний контракт, якщо не в монарха, то принаймн у якогось мсцевого князька. Звсно стороннх на Святу землю не впускали, але зацкавлен особи тут мали сво оч. Останн клька днв спайботи буквально розривалися, вишукуючи серед вивезених з Академ предметв тамну переписку. При чому листувалися не лише монархи, але хн слуги, часто по за спинами свох володарв. Заради того, щоб отримати список перспективних лицарв, знатн роди готов були з шкури лзти. Дехто з них навть не став дочкуватися результатв Турнру, пропонуючи контракт ще до його початку. Мен теж прийшла парочка запрошень, навть одна погроза з шантажем - збиралися сповстити Лашуру про те, що я нби-то готую проти не змову. Лашура перехопила ус листи, але мо спайботи не даремно жеруть свою органку: нахаба перечепився на сходах ще до того, як лист дйшов до адресата. Сподваюся бльше таких розумникв не буде, накше велика кльксть нещасних випадкв приверне непотрбну увагу.
Але то справи учорашнього дня. Нин ж я насолоджувався найкращими ракурсами з церемон вдкриття Турнру, як передавали мен мо маленьк помчники. Знаючи, що усе це спланувало пдготувало лише клька учнв, мимовол переймашся до них повагою. А особливо до Лт Поучан, яка на свому горбу тягнула усю органзацю, та ще й виконувала сво прям обов'язки, як голови учнвсько ради. Але це ще не означа, що я пробачив й ту пдставу з Турнром. Ось до реч вона сама - виходить у параднй мант на трибуну. Величезн екрани вдображають палаюче обличчя. Збоку могло б здатися, що двчина просто хвилються, але ж я знаю, що це не зовсм так, хе-хе-хе. Давай-давай, ширший крок, не сутулься, ось так!