Brute force
Шрифт:
– Це нацональн мережива мо крани, на вдмну вд...
– Порятуй мене Сейку.
– вловив я шум збоку й побачив, як Кайя з свою колегою поступово вдступають вд мене якнайдал.
– А ти як гадаш: у кого кращ?
– раптом запитали в мене малолтки, задираючи спдниц, хизуючись спднм мереживом.
Н, це навть не дитячий садок, а рвень ясельно групи. Я ж звичайний слуга, моя думка аж няк не повинна цкавити двох представникв королвських смей. Але ж н - лзуть одна поперед одно, та ще й з такою гидкою посмшкою... схоже, що це вже не перший раз, оскльки обидв хн охоронниц уже встигли кудись зникнути з кабнету, залишивши мене на одинц з двома фурями. Виршили приперти мене до стнки? Ага, зараз! Мж двома варантами я обираю третй! Не придумавши нчого кращого, я тицьнув пальцем в поважну ттоньку, яка в цей момент зайшла в примщення. Сама вона зробила вигляд, нби нчого не сталося пройшла на сво мсце. Ну давай-давай, я чув, що ти вже клька хвилин стояла пд дверима слухала хню гризню. Ттка виявилася директором Академ псля нетривало розмови про усляк дрбниц ми розйшлися. Я взагал не до
Поки служниц Лашури утрясали питання з документами, наша компаня вдправилася до Арени - величезно ями по нший бк Академ. Особисто мен ця дрка в земл бльше нагадувала кратер вд бомби, який трохи облагородили обставили трибунами. З боку Академ вони були значно вищими, вишуканими, видлялися якоюсь чорно-срою штуковиною, встановленою на самому видному мсц. Здаться саме я бачив на борту Су-Вана. Центральна частина арени була заставлена колонами та наповнена туманом ефру. В цлому виглядало навть оригнально, та я не мав часу милуватися пейзажами. Ми з Кайю на пару намагалися заспокоти королеву, яка псля ц зустрч розбушувалася, зриваючи на нас свою злсть - ось що значить влада в руках дитини. Хоча не буду заперечувати, що нод вона вм працювати головою навть думати, показуючи якост стинного полтика. Але зараз я б так не сказав.
Як виявилося - ус учн Академ мусять носити унформу, та пдкорятися загальним правилам, незалежно вд свого статусу та статкв. Звсно вдмнност мж аристократю, лицарями та представниками королвських смей снували, однак для адмнстрац та викладачв тут ус були рвними. Тому м доводиться хизуватися тим, що знаходиться пд одягом, усляко показувати свою перевагу ншими оригнальними способами. нколи це ставало запорукою виживання у вищому суспльств, бо нчим невиразн учн не могли претендувати на сво мсце пд сонцем. Академя, окрм сво прямо функц, також виступала свордним ринком робочо сили, адже навть безрдн лицар могли заявити про себе розраховувати на гдний контракт з боку свого роботодавця, або узагал вступити в ряди гвард одн з держав. З ншого боку тут же заводилися дитяч знайомства, це виступало хоча б слабкою, але гарантю того, що конфлкти мж державами не будуть розв'язуватися лише на пдстав особисто неприязн. Адже ти завжди клька разв подумаш перед тим, як побитися з свом другом дитинства. На жаль у випадку з Лашурою та Марю цей принцип не спрацював.
Нарешт Лашура трохи заспоколася я став розпитувати Кайю про сам феномен лицарства. Виявилося, що лицар - це не тльки бойова машина, а ще й звання. Здатнсть до плотування машини визначалася цлою купою рзномантних параметрв органзму, тому кожен плот був у буквальному розумнн на вагу золота.
У переважнй бльшост випадкв лицарями були жнки вком вд дванадцяти до сорока рокв. Саме в цей перод машина найкраще слухалася плота. Однак дуже рдко, приблизно в одному вдсотку випадкв, плотом мг стати й чоловк. ось тут уже розпочиналося найцкавше: в результат такого шлюбу ймоврнсть появи дтей-плотв зростала в клька разв. Були навть цл смейн клани, як снували виключно за рахунок народження та виховання таких дтей. А оскльки небесн лицар тут були майже абсолютною зброю, то вс крани пильно стежать за такими шлюбами, очкуючи народження сильного потомства. Рвень плота визначався сумою фзичних даних та навикв, а оскльки на навчанн плотв тут не економили, то все впиралося лише у хорошу спадковсть. Не дивно, що ус двчата-плоти виглядають такими привабливими: стльки рокв селекц просто не могли минути безслдно. Жнкам-плотам дозволяються вльн стосунки з чоловками, доки вони можуть виконувати сво обов'язки, бо це шанс отримати ще одну майбутню плотесу. А от у чоловкв-плотв тако можливост нема, х контакти суворо обмежуються, аби не розкидатися генним матералом. Аби було зрозумлше, в яку халепу я потрапив - спробую спочатку пояснити систему влаштування цього свту.
Тутешн суспльство длиться на дв категор: простолюдини та аристократя. Такий подл виник не випадково пов'язаний в першу чергу з можливостями окремих людей. Я вже казав про мсцев технолог? Так от - доступ до них можливий лише за наявност здбностей до маг (може це перекладач так глюканув, почувши згадку про ельфйку, але я схиляюся до думки, що тут маться на уваз можливсть оперування властивостями ефру, в якому ми плавали). Не маючи здбностей, ти навть лампочку увмкнути не зможеш, житимеш як на початку дев'ятнадцятого столття. Тобто доля будь-якого простолюдина - ручна праця з мнмумом механзац. А от маючи здбност, ти одразу ж переносишся на початок двадцять першого столття можеш керувати технкою. Бльшсть пристров конструктивно не дуже складн, можуть бути виготовлен з застосуванням простих матералв та нструментв. Головним робочим тлом та паливом для усх пристров тут ефр, який пдбирають в низинах передають по трубах, наче газ. Свтильник ма вигляд звичайно гасово лампи, а аналог електродвигуна майже повнстю повторю турбну Тесла. Все просто дуже надйно. От тльки запустити реакцю ефру в такому пристро може лише обдарована людина.
Повернемося до суспльства. На перший погляд все це дйсно схоже на магю, як у комп'ютерних грах. Переважна бльшсть обдарованих здатн виконувати з ефром лише прост операц: засвтити, змусити його розширюватися, нагрватися тощо. Здбност проявляються приблизно у п'яти-шести вдсоткв
Взагал, наскльки я зрозумв, у цьому свт вже давно назрли серйозн демографчн проблеми. Виродження чоловчо стат видно в усьому. Готовий посперечатися, що навть той-самий 'нмець' стражда вд якось генетично болячки. Це пояснювало, чому вони в мене так вчепилися. м не важливо хто я такий, як до них ставлюся, як в мене плани. Я для них самець, здатний до керування лицарями, якого можна вигдно реалзувати. нша справа, що це робив я, а не мй носй. Тому на потомство у мому випадку вони можуть навть не сподватися. Хоча... Якщо визначити необхдн для плотування параметри... Н, не варто цього робити. Принаймн поки я не побачу реально потреби в цьому. Але дозволяти Лашур торгувати мною - та за таке я х усх стерилзую! Це я можу зробити навть у свому ниншньому стан!
Н, не зможу, операцйна система уже почина викидати мен повдомлення про нестачу нанокаталзатора. мй кишечник тут уже майже не допомага - надто велик об'ми органки тут потрбн. Вдлк часу де уже на дн, якщо не на години! Швидше б закнчилася дагностика, бо без свох можливостей я вдчуваю себе беззахисним, наче боць за картонною ширмою. Мабуть все ж доведеться увмкнути в соб психопата, аби мене менше смикали.
Наш посиденьки перервала Ханл, що прибгла з схвильованим обличчям.
– Кайя! Швидше ходмо!
– Що? Куди ти мене тягнеш? У що ти вже вляпалася?
– Мене викликали на дуель! Тебе просять бути нашим спостергачем!
Схоже Кайю тут поважають. Спостергач, як пояснила мен Лашура, це суддя, який в кнц подинку визнача переможця. Кайя уже встигла показати себе, тому отримала пдданство Шатерей ще до отримання звання лицаря, а це вже серйозний показник майстерност.
Ми вийшли до дуельного майданчика, на протилежних кнцях якого стояли дв людиноподбн фгури. Ось ц механзми уже дйсно були схож на лицарв: металевий корпус, рештка навпроти обличчя, шарнрн суглоби. Я сприймав х не як аналоги великих роботв, а як свордний бронекостюм. Якби таку машинку забронювати, та озброти нормально - пд час оборони Нью-Йорку м би цни не було. Недолком було тльки зовншн живлення. Самостйно вони рухатися не могли, отримуючи енергю через товст кабел на спин. Лише увйшовши на дуельний майданчик, над яким висла хмарка ефру, суперники вдчепили кабел зайняли стартов позиц. Переконавшись, що обо учасникв готов до дуел, Кайя дала вдмашку вони одразу ж ринулися один на одного. Навть мен було помтно, що потужнсть одного з лицарв явно бльша, на що вказувало легке сяйво його генератора. Система двобою була така ж, як в спортзал, тльки тут пошкождена кнцвка ще й забарвлювалася в червоний колр. Пошкодження кабни вважалося смертельним закнчувало бй. Саме в таких дуелях Кайя заробляла свй авторитет. Якщо я правильно все зрозумв, то так дуел тут виступають чимось на зразок реклами власних умнь. Якщо боць показу хорош результати, то вн навть зможе вибирати мж контрактами. Але сьогодн Ханл вперше сла в такий тренувальний обладунок, та й бойова пдготовка у не була нкудишньою, на мй погляд, тому нападниця впевнено заганяла в кут. Здавалося Ханл вже не вдасться вибратися з пастки, коли суперниця вже святкувала перемогу, Ханл вхопила за руку , завалюючись на спину, виштовхнула ногами за меж майданчику. Звсно ж Кайя зупинила бй оголосила переможницю, псля чого потягнула усх нас геть вд натовпу. Чого тягнули Ханл - я ще мг зрозумти, але до чого тут я? Та вдпусти мене, мен ще органку шукати треба, а ти мене кудись тягнеш!
Як виявилося, ми прямували до резиденц Шатерей - мсця проживання Лашури на Святй земл. Тут для представникв королвських смей та особливо багатих аристократв навть були власн матки, до яких вели клька окремих вулиць. Бльше схожий на маленький палац, наш будинок знаходився трохи осторонь вд нших займав значно бльшу длянку.
Всередин нас уже чекали лед Майя з служницями. Завтра буде напружений день, тому вс зараз заклопотан. Мене одразу ж вдправили допомагати по господарству, чому я був тльки радий. Радий не тому, що доводилося прибирати та тягати усляк мшки а тому, що мен дозволили скинути з себе це лахмття, яке тут помилково називають одягом! Кайя ще й посмялася, мовляв, де я тут соб одяг знайду... Ставши перед дзеркалом я змг вперше у цьому свт взуально оцнити тло свого донора: невисокий хлопець, вк визначити уже не можна, ранше чорне волосся бля корння було абсолютно сивим, статура викривлена непропорцйно нарощеними м'язами та порваними сухожиллями. Обличчя втратило будь-як расов особливост, перетворившись на бездушну маску. Не красень, але на виродка ще не тягну. Принаймн тепер я розумю, чому мене запхали у цей мереживний кошмар - хвастощ, щоб х...