КРАХ
Шрифт:
— Тому що у них є список усіх комісій і відвідувачів, які мають прибути чи то з університету, чи то з Академії наук, — та всіх організацій, які хочуть побувати на заводі. В списку точно зазначено кількість членів делегації, їх прізвища. При появі незапланованої комісії пост зобов'язаний негайно сповістити про це начальника охорони, а той мусить зв'язатися з організацією, яка її послала.
— Не думаю, щоб оці типи могли зв'язатися з нашою організацією! — пожартував Освальдо Делас, та зразу ж скис, зустрівшися з презирливим поглядом
А Вільям, експерт, знов усміхнувся в своєму кутку.
— Крім того, будь-яку комісію супроводжує відповідальна особа з того відділу, куди її посилають. — Аренсібія дивився на Кота. Кіт встав, засунув руки в кишені штанів.
— І що ж? — запитав.
Аренсібія теж устав, вийняв з рота сигару.
— А от що, — сказав він. — Ми скористаємося їх же чудово відрегульованим механізмом.
— Може, я дурень, — сказав Делас, — але щось yе доберу.
Аренсібія навіть не глянув на нього. Обмежився лише поясненням:
— Кожен сектор чи відділ заводу мають свої розпізнавальні кольори. Згідно з правилами, усі робітники носять каски, колір яких і позначає сектор, де працює даний робітник.
— Отже, ми підемо туди в касках? — запитав Делас.
— Не перебивай, Освальдо! — наказав Кіт.
Аренсібія продовжив:
— Щодня на заводі буває якась комісія і робітники. Суворий контроль на постах ставить поза підозрою кожного, хто опиняється на території заводу, і тому він користується правом вільного пересування.
Кіт округлив брови, запитав:
— Ви хочете сказати, що…
Аренсібія не дав йому договорити:
— …якщо ми проникнемо в цю зону, то зможемо ходити по заводу так само вільно, як і всі інші.
— А як же ми… туди дістанемося? Чи не хочете ви сказати, що ми скористаємося планом «В»?
— Так, — відповів Аренсібія. — Це єдиний прийнятний для нас план. Він прискорює справу.
Кіт зробив глибоку затяжку, відійшов кроків на п'ять, наче боявся, що інші почують його думки. Очі звузилися підозріло. Не подобався йому цей тип. У лічені хвилини розправився він з його планами, вказав на прорахунки. Він і сам знав про них, але наголошував саме на двох перших варіантах, щоб відвернути увагу ЦРУ від плану «В», надто вже ризикованого.
Кіт обернувся. Аренсібія пильно дивився на нього, наче чекаючи на відповідь. Так. Цей чоловік продемонстрував перед іншими, що він розумніший за Кота, а цього Кіт терпіти не міг. З тієї хвилини, як йому сказали, що він буде виконувати накази іншого, Кіт був переконаний, що зможе підпорядкувати його собі, як це було з усіма, хто з ним працював, та ба… Треба діяти дуже обережно. Зрештою, основне — це виїхати з країни і… Він подумав про план «В». План пов'язаний з ризиком, але роль Кота в ньому — головна, і в разі успіху йому гарантують добре становище у Сполучених Штатах. Він рішуче підійшов до столу, загасив сигару, притиснувши до попільнички, глянув на Аренсібію, на усміхненого експерта і, погоджуючись, махнув
— Добре. Давайте обговоримо його.
Кіт дістав з маленької шафки зліва портфель з чорної шкіри, вийняв папери, розгорнув на столі.
Аренсібія перебіг очима аркуш ватману. Сказав недбало:
— Досить добре, хоч, звичайно, тут нема нових установок. Але ж ви про них і не знаєте.
Кота зачепило за живе:
— А де вони на вашому плані?
Аренсібія помалу звів очі, зустрівся поглядом з Котом:
— Ось тут, — постукав вказівним пальцем по лобі. — План у моїй пам'яті. Я ж казав вам, що записувати не можна нічого.
Якийсь час вони пильно дивилися один на одного.
І тут вперше подав голос Вільям, експерт:
— Чи ведете ви спостереження за графіком руху поїзда? Це дуже важливо для відходу.
Освальдо Делас поспішив відповісти:
— Так, там залізно; поїзд проходить рівно о сьомій годині чотири хвилини.
Проте експерт наче й не чув, уперто дивився на Кота. Кіт підтвердив сказане.
— А машина? — запитав Аренсібія.
— Все гаразд. Ніяких змін. Передбачено усе до дрібниць.
— І зустріч з начальником пожежної охорони?
— Так. Його зовуть Дель Корраль. Лейтенант Родольфо дель Корраль. У нас є вся потрібна інформація про нього. Якщо хочете ознайомитися…
— Ні, ні. Не зараз. Якщо все підготовлено, то його легко можна спекатися. Занадто він розумний. Давайте далі. Як з обладнанням?
Кіт витяг аркуш із кресленням циліндричного бачка з перегородками, розміри були вказані в сантиметрах.
— Ось бачок. Він спроектований відповідно до розмірів машини, на якій ми поїдемо. Діаметр отвору — п'ятдесят сантиметрів. Сподіваюся, матеріал, що е у вас, влізе. Якщо ні, то треба змінити розміри, як будемо його замовляти.
— Як? — звів брови Аренсібія. — Хіба ви цього ще не зробили?
Кіт почувався так, наче допустився промаху. Він засовався на стільці, знизав плечима і сказав:
— Ні. Ми ж не знали, який з трьох планів буде затверджено. Бачок передбачений лише планом «В». Але з цим усе гаразд, — посміхнувся він, задоволений, що має готове рішення. — У нас є механік, він зробить.
— А він що, вже в курсі? — запитав Аренсібія, повз увагу якого не пройшло те, що Кіт імпровізує на ходу.
— Ні, — швидко відповів Кіт. — Та завтра так чи інакше ми думали поговорити з ним.
— Чому?
— Тому що його участь передбачена планом «В».
Аренсібія помовчав хвилинку. В задумі обводив пальцем губи.
— Добре, далі. Як справи з формою для учасників?
— Це теж передбачено. Нам у цьому допоможе чоловік, який працює в хімчистці. Він не наш агент, проте…
— Проте за гроші ладен продати і пречисту діву! — жартома підхопив Освальдо Делас.
Кіт пройняв поглядом свого помічника.
Аренсібія похитав головою, прицмокнув язиком. Лейва підніс руки до скронь і гучно зітхнув.