Кропива

Кудрицький Валентин Олександрович

– Для початку непогано. Одначе, юначе, запам’ятайте, на майбутнє, що по попі треба хлопати дитинку, а не її матір.

Травень 1980 р.

В ПИВНОМУ БАРІ

В пивному барі зустрілися два приятелі і вихваляються своїми жінками:

– Ось у мене,– каже перший,– цілу ніч не спатиме, поки я не прийду додому.

– А в мене також працьовита: цілими днями те й робить, що штукатуриться, та фарбується.

– А що ж вона

ночами робить?

– А біс її маму знає. Я ще ні разу дома не ночував.

30.8.1973 р.

ЩОБ ЖІНКА НЕ КОСИЛА ОЧІ

Якось один кум почав хвалити свою дружину, а другий і повчає:

– Навіть найкращих жінок не слід хвалити, а то вони тоді надто зазнаються. Навіть найкращу жінку, якщо вперше привели в хату, то потрібно як слід віддубасити.

– А навіщо?

– Щоб в майбутньому їй і в голову ніколи не приходила думка косити очі і заглядати на інших чоловіків.

– Е, браток, можливо ти й правий, але соромно якось перед людьми ходити з мітлою і підмітати міські бульвари.

13.9.1973 р.

НА СІНОКОСІ

Якось, прогулюючись над річкою, я побачив, як люди один день сіно згрібали, а на другий знову розпушували. Я запитав:

– Навіщо ви розкидаєте сіно?

– Щоб воно просохло.

– А навіщо ж тоді згрібаєте?

– Щоб воно намокло.

24.9.1973 р.

ДІВЧИНА І ДАНТИСТ

Дівчина приходить до зубного лікаря:

– Докторе, мені так страшно... Навіть не знаю, що краще: зуб свердлити, чи дитинку родити?

– Думайте швидше. Мені потрібно знати під яким кутом нахиляти крісло.

ПОЛОВЕ БЕЗСИЛЛЯ

Дівиця жаліється лікарю:

– Докторе, я страждаю половим безсиллям?

– Вперше таке чую. А в чому воно виражається?

– Не можу нікому відмовити.

НЕМА ВОРОГІВ

Що ви можете назвати своїм головним успіхом за всі ваші дев’яносто два роки?

– Це те, що в мене нема ворогів.

– Це чудесно. А де ж вони поділись?

– А я їх всіх пережив.

ТЕЛЕВІЗОР

Якщо довго дивитись телевізор, то на думку психологів і лікарів – нормалізується артеріальний тиск, знімається стрес і наступає нормальна релаксація, але при умові, якщо його не вмикати в мережу.

ПОЛКОВНИК І ДРУЖИНА

Полковник якось запитує у дружини:

– Слухай, моя дорогенька, любов – це робота чи задоволення?

– Якби це була робота, то ти б давно вже прислав взвод

вояків або, принаймі, хоч одного свого ад’ютанта.

ДВА ОДЕСИТИ

Зустрічаються два одесити:

– Слухай, Рабинович, чому ти не поїхав у Ізраїль?

– А чого мені туди їхати? Мені і тут недобре.

1990 р.

ПЕРЕД ВИБОРАМИ

Перед президентськими виборами пан Янукович пообіцяв, що якщо його виберуть Президентом України, то на Україні знову буде 53 мільйони населення, як і раніше.

– Звідки ж вони візьмуться, якщо зараз всього 46? – запитали виборці.

– От як виберете, тоді і взнаєте...

6.2.2010 р.

ТРОХИ БОЮСЬ

У одесита запитали:

– Як ви відноситесь до Радянської влади?

– Як до дружини.

– Не зовсім зрозуміло.

– Трохи боюсь, трохи люблю, трохи лаю, трохи хвалю, але хочу іншу.

КОРОСТА ТА ГЕМОРОЙ

У Рабиновича запитали, яка хвороба йому більше всього подобається?

– Короста: чешеш і ще хочеться.

– А яка і ще?

– Геморой. Ні собі подивитися, ні людям показати.

ЛЮБИМА КОМАНДА

На стадіоні кореспондент з магнітофоном бере інтерв’ю в уболівальників. Підійшли до першого:

– Ваша любима команда?

– Спартак,– відповів хлопчина.

Потім підійшли до дівчини:

– А у вас?

– Динамо.

– Добре! – сказав кореспондент.

– А у вас? – запитав у генерала.

– Моя любима команда: Струнко!

МОГИЛА НА ЦВИНТАРІ

На якій написано: ТУТ ПОХОВАНО ДВОЄ:

Муж, дружина. Брат, сестра. Батько і дочка.

Попробуйде подумати, чи може таке бути і скільки людей було поховано насправді в могилі?

В МІЛІЦІЇ ДО ЗАТРИМАНОГО

– Де, коли і якого дідька ви народились?

1975 р.

ПРИГОДИ СОЛДАТА

Іде солдат із 25-річної царської служби, а їсти хочеться, аж душа болить. Заходить до однієї бабусі і просить чого-небуть поїсти. А бабка була дуже жадібна і почала прибіднятися, що сама, мов, голодна і т.д. Але ж солдата не обдуриш, він же по запаху відчував, що в печі смажиться смакотятина. Ото, як бабка пішла порати корову, то він тут же дістав з печі сковороду, забрав двох зажарених гусаків в мішок, а на їх місце поклав свої старі кирзові чоботи. Ось і бабка зайшла в хату і питає у солдата: