Волоцюги
Шрифт:
Плюс - відібрали в жінки одвічне виняткове право на матеріальний спадок влади, родоводу, етносу, під страхом смерті заборонили перелюб і, у зв’язку з цим, - можливість набуття ду ховного сану. По суті, остаточно завершили патріархальну революцію, відкинувши на смітник гінекократію - тисячолітню природну організацію людського співжиття.
Можливо, злякалися містичної колосальної сексуальної енергії, здатної змінити стан свідомості, сили зваби, принадливості й чарівності жінки - як можливих альтернатив прямої дороги до Бога? Реальна любов до земної жінки зрозуміліша й сильніша від містичної любові до віртуального божества - досить складного
Чи боялися випустити з-під контролю, не впоратися з підсвідомим реактором божественних жіночих пристрастей, екстазу й… багаторазового оргазму? Жінка, мов космічний човниковий корабель “спейс-шатл”, здатна злитися з потойбічним декілька разів підряд, а що робити при цьому дрібному одноразовому чоловікові!?
Добре, що хоч його колишня дружина № 2 не чує цього внутрішнього богохульства. Утім, можливо, саме тут заритий собака дивної лише на перший погляд невідповідності жіночої віри? Якось просто цю аномалію розклав поличками його кум, колега по перу, затятий “поціновувач і знавець” жінок. Жоден із виданих ним романів не обходився без докладних описів палких злягань чоловіка й жінки, млосного проникнення “прутня” і вершин насолоди. Щоправда, кум уперто стверджував, що то лише польоти його авторської уяви, переважно про наших лярв, а от коли взяти в масштабах інтернаціональних…
– Для більшості “мадам” секс - це, скоріш, смиренне задоволення постійних домаганнь з боку вічно голодного “перпетум кобіле”, - кум тягнув свій улюблений джин “з толіком”.
– Таке собі нудне пиляння пилкою. По молодості ще якось “літають”, а вийшла заміж, зматерніла, особливо в Європі, - і свято перетворюється на чорнові будні із заготовки дров. Які остаточно згорають в кострищі менопаузи…
От кум, перелюбець! А що як усе-таки примірити хай і батярський досвід (усе пізнається через нього - теорія, друже, суха!) до вищих матерій?
Протягом тисячоліть жінка трактувалася лише як фабрика з виробництва потомства. Аби мати в сім’ї три-чотири дитини, треба було народжувати мінімум удвоє більше - смертність, а потім їх годувати-виховувати, часто-густо без чоловіків, що так полюбляли змагатися на війнах. За таких умов (про ґвалтування переможцями, страждання вагітності, біль породілля - помовчимо) затуркана інтернаціональна жінка навіть не здогадувалася, що, окрім материнства, секс може приносити ще й задоволення, “вищої сили божественний екстаз, коли відключається розум і зупиняється час”…
Жіноче, милосердне християнство, принаймні, хоча б місцями, хоча б у тому вигляді, у якому ми його знаємо, уміло зіграло на цих рудиментах “історичної свідомості” й підсвідомих фройдівських комплексах жертви. “Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться з пожадливістю, той уже вчинив з нею перелюб у серці своїм. Коли праве око твоє спокушає тебе, - його вибери, і кинь від себе; бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєни все тіло твоє було вкинене…”(Євангеліє від св. Матвія). Ерос, з якого у древніх греків розпочалося створення світу, сексуальність, насолода, любострасність (а значить - і домагання чоловіків) були кваліфіковані як гріх, породження нечистої сили. Їх викинули з релігії - кастрували релігію! Могутній бог Ерос, за участі якого ще у древніх греків створювався світ, перетворився в Купідончика, такого собі пустотливого шалапута з луком і са гай дачком зі стрілами.
Усе інше також підмінили комфортним для жінок єлеєм: любов’ю до фригідного сина Божого, що навіть не пізнав
Ну, з цим якось з горем пополам розібрався, хай живе професорське “Ісус Христос - Жінка!” і його, Антонове, кострубате “Християнство - жіноча релігія”. Щоправда, залишилася ще одна неув’язка…
– Мартіне, можливо, я й погодився б з твоїм причинно-наслідковим матріархатом, - перехопив спітнілого професора Антон, щойно той повернувся до своєї розкладачки.
– Та який стосунок до християнства має індуїстсько-буддистська реінкарнація?
– Свого часу я також ставив собі це запитання, допоки не дослідив історію вселенського Константинопольського Собору 533 року нашої ери, - загримів з кутка прокуратор острова місячного каменя.
– Чого вартує його декрет! Одним розчерком пера імператора Юстиніана було назавжди відкинуте наріжне знання Христа про перевтілення душ за законами карми й реінкарнації. І, знаєш, Ентоні, хто намовив його на цей крок?
– Шерше ля фам, - шукайте жінку, - навмання бовкнув Антон.
– Цього разу ти не помилився. Дружина Юстиніана була страшенно амбіційною, маніакально гордою дочкою охоронника візантійського амфітеатру. Вона розпочала свій стрімкий злет до управління імперією як куртизанка. А ставши імператрицею, взялася несамовито зачищати територію. Наказала допитати і стратити 500 своїх колишніх колежанок-повій, щоб остаточно стерти пам’ять про своє сумнівне минуле і таким чином зміцнити імідж. Боячись наслідків жахливого злочину, використала увесь свій вплив на чоловіка, щоб прибрати ще одного незручного “суддю” - знання про карми та цикли реінкарнації. Тоді вважалося: усе, що піддане анафемі “божественним наказом” імператора, - несправжнє, значить, кінці у воду. Що і зробив Кон станти но польський Собор під головуванням Юстиніана.
– Значить, до риття ям на дорогах Істини, як і занечищення її величності Жінки загалом доклалися і жіночі руки?
– Бо дуже хотіли бути схожими на чоловіків, грати за їх переконливими правилами, - Мартін закурив чергову порцію “Джакаранти”.
– Утім, через десять років первинне вчення про енер - гетичну єдність Бога, Природи й істоти, необхідність вивільнення від карми, досягнення досконалості тощо було вдруге оголошене єрессю вже без впливів жінки, на ще одному корпоративному зібранні. Дослідники стверджують, що обидва Собори були нелегітимними, вето імператора - одноосібним.
– Такі собі “напрочуд ефективні нейролінгвістичні технології”, - підхопив Антон своє рідне знамено.
– Кожен свідомо втрачає розум поодинці, по-своєму, а божеволіє підсвідомо й уже однаково разом з усіма. Спіралями сансари до безкінечності, щораз гірше…
– Одні відверто переінакшували Слово на свою користь, іншим дуже нетерпілося донести його беззаперечно й відразу, - трохи стих Мартін.
– Звели все до кіночудес, неминучої кари, мук розп’яття і чарівності воскресіння - того, що засвоювалося простіше, швид ше й переконливіше.