Brute force

Ковриженко Вячеслав Викторович

– Пане Улайт, а як вони?

– Хто?

– Хлопц. Ще не бачив. Жодного.

– Ну, в них нема окремих груп, вони вчаться разом з усма. Хба що деяк предмети викладаються спецально для них. Ну фзична пдготовка. Але туди тебе нхто не пропустить. Що? Пробач, Кейнс, договоримо потм.

втк. Навть не попрощався! Ага, це один з клрикв його позвав. Ну що ж, не будемо вдволкати людей вд роботи. А поки вони ус зайнят, можна нарешт сходити в порт наклепати зарядв для Кай. Виходимо з лазарету... Нкуди не виходимо! Бля входу стоять тро служителв заганяють усх назад. Цкаво, це якось пов'язано з моми витвками, хе-хе?

***

– Як результати?
– поцкавився Тору, заглянувши у польову лабораторю.
– Вдалося щось витягнути з ц штуки?

–

Майже нчого.
– потиснув плечима хнй штатний експерт.
– Сам механзм надзвичайно простий, але що саме приводить його в дю - невдомо. Можу лише сказати, що ефром тут навть не пахне. Буквально.

На стол перед служителями церкви, закрплений в потужних лещатах, прикритий товстим склом, знаходився дивний пристрй. Не зважаючи на незнайом форми й конструкцю, будь-яка людина, вперше побачивши його, з впевненстю упзнала б в ньому зброю. От тльки не було на свт майстра, який мг би зробити ТАКУ зброю.

– А це що?
– Тору вказав на роглфи, зроблен на внутршньому боц кришки.

– Не знаю. Наш криптограф ще не розбрався, хоча й каже, що то не шифр.

– Просто старе письмо.
– вдгукнувся той.
– Я таке вже бачив. Скоро закнчу.

– Навряд чи з цього пстоля ми взагал зможемо щось дзнатися.
– знову продовжив мову зброяр.
– Ось ц србн дротики могли б бути трубками для ефру. Але я навть не уявляю як х узагал можна зробити настльки маленькими.

– Йому вдалося.

– Сумнваюсь, що це, - майстер кивнув на стл, - зробив вн. Ви ж сам казали, що вн вон. А хто з вонв зна, як робився хнй меч?

Дуже слушне зауваження. Але результати спостережень вказують, що до недавнього часу тако збро у нього не було. Звдки ж вн взяв? Принс з собою? Хба що так, але це означатиме цлу купу нових проблем: десь ма бути майстер, який створив цю зброю. Такий майстер не може бути одинаком - його неодмнно прибере до рук якась гльдя, або правитель. озброюватиме такими механзмами свох людей. А оскльки один з них уже прописався у прислуз королеви...

– Пане нспектор!
– перебив його роздуми рядовий служитель.
– Доповдаю! Десять хвилин тому в порту було помчено присутнсть Третього. Псля переклички один з служителв не вдгукнувся. По тривоз пдняли усх з глушилками й почали прочсувати територю. Об'кт на контакт не пшов, просто зстрибнувши униз. Слди приземлення зараз вивчають спецалсти. Також у оглушеного служителя зник ндикатор.

– Що з Другим?
– повернувся Тору до свого помчника.

– Без змн.
– коротко вдповв той, зв'язавшись з пдлеглими.
– Об'кт все ще в лазарет. Спроб вирватися не помчено. Схоже його дуже зацкавила наша мастика.

– Продовжуйте за планом. Все, з чим контактував Третй - вивезти з порту. Постраждалого - на допит. Усх оперативникв заженть назад, панку не пднмати, на оч не показуватися.

– Хай!

Тору любив свою роботу. Будь-яка загадка для нього була викликом власному нтелекту. Саме в так моменти, як зараз, коли доля пдкидала чергову деталь мозаки, вн вдчував... Не прикрсть. Скорше незадоволення до самого себе, що не змг виршити головоломку сам, без пдказки. це ще бльше пдганяло його в робот, не даючи вдволкатися на щось нше. Тому не було нчого дивного в тому, що нхто з церковникв у здоровому лузд до нього зараз би не пдйшов. Тору був не тю людиною, яка дозволить комусь стати на завад мж ним та його пристрастю.

Номер Два зацкавив нспектора з першого погляду. В цьому парубку було щось таке, потойбчне, незрозумле звичайним людям. Стикаючись по робот з рзномантним контингентом, Тору бачив щось схоже на обличчях ветеранв, як багато чого пережили. Тльки тут це все було значно сильншим. Мимовол складалося враження, нби насправд йому рокв пд сорок. Так люди закам'янли душею. Розтопити хн серця надзвичайно складно, якщо узагал можливо. х не проймеш тортурами або психологчним тиском - для них це вже пройдений етап. Так люди вигорають зсередини. Мало хто з них залишаються особистстю. Бльшсть на решту життя перетворюються на прост ляльки, яких уже нщо не цкавить, як замкнулися на якомусь одному момент, й переживають його знову й знову. Доки не покнчать з життям самогубством, або не пдуть 'виправляти грхи'. Живими залишаються лише одиниц, яким довелося змнитися всередин. Пристосуватися до нових умов, аби не просто вижити, а жити. ось так люди уже були дйсно страшним суперником. м уже

нчого втрачати, вони багато вмють, здатн на все. З такими слд поводитися дуже обережно. Вони можуть бути примними спврозмовниками, спокйно займатися своми справами, майже нчим не вдрзнятися вд нших людей. Тльки легке божевлля пдтриму хнй вогонь життя. Але одного необережного слова, вчинка, навть просто випадково побачено картинки може бути достатньо, аби вони перетворилися на бездушного ката, чи маняка. бачити такий вираз на обличч дитини було дйсно страшно. Навть самому Тору, якого теж вдносили до ветеранв.

Операцю з розшевелювання парубка розробляли не довго - потрбний досвд у хньо команди вже був. Трохи складнше було пдготувати усе задумане. Втм, тут об'кт сам допомг свом спостергачам, влаштувавши тренування напоказ. Тору навть подумав, що той помтив хнй нтерес, але бльше няких натякв хлопець м не давав, тому вони продовжили. Одночасно з цим до спостереження пдключилися аналтики, збираючи нформацю про стиль його роботи.

одразу ж вилз перший секрет: хлопець явно не любив ближнй бй, користувався абсолютно незнайомим типом збро. На вигляд вона нагадувала пстол для лицарв, от тльки стрляла не один, не два рази. За непрямими ознаками аналтики зробили висновок, що деяк жител матку вже встигли близько познайомитися з цю зброю. Ще одним цкавим вдкриттям стало використання найрзномантнших пасток. Все вказувало на те, що хлопець може виявитися не просто вуличним забякою, а серйозним воном. От тльки його стиль був абсолютно незнайомий спецалстам. У сутичц з ним будь-який дуелянт мав мало шансв на перемогу. в той же час було добре видно, що вн стримуться. Навть при фзичному контакт з свом суперником вн на мить завмирав, нби обираючи варанти дй. Це не могло бути недосвдченстю, накше б вн програв хоча б один бй з проведених. Натомсть вн намагався використовувати уже продемонстрован йому прийоми, або схож, сплтаючи з них новий стиль. Саме так, вн на ходу пристосовувався до нових умов. якщо на початку тренування аналтики ще могли помтити щось нове, то пд кнець перед ними стояв просто надзвичайно досвдчений боць.

У зв'язку з цим, другу фазу плану довелося скоригувати, навть пдставити мсцевих забяк. Провокаця вдалася на славу, давши привд наставниц забрати порушникв у лазарет, де наглядати за об'ктом було значно простше. В той же час до матку навдалися нш спецалсти, як зумли вилучити зброю для дослдження. Якщо все пройде добре, то вони навть встигнуть повернути цей багаторазовий пстоль на мсце ранше, нж його власник покине лазарет.

тут в план втрутилася третя сила. Точнше Третй. На сам план це няк не впливало, але тепер у них з'явився реальний привд затримати об'кт на будь-який, потрбний для дослдження час. А якщо як слд обграти ситуацю, то це дасть навть бльше бонусв, нж сама операця, повнстю розв'яже м руки. Ще б пак: хтось напада на людей, а вони мають це гнорувати?! Та нколи! Потрбно ретельно усх переврити, обшукати кожен будинок, опитати кожного жителя Академ... А що це у вас за пдозрлий предмет? Ми його вилучамо на час слдства! Так, саме це вони зроблять. Ну а якщо все пде, як задумано, то Другий сам захоче пдключитися до слдства, допомагаючи вистежувати нших!

– Е...
– перебив роздуми нспектора хнй штатний криптограф.
– Пане нспектор, тут повдомлення.

– Повдомлення? Кому?

– Здаться - нам.
– пробелькотв спецалст, протягуючи блокнот.

Тору подивився на щойно зроблений переклад обмлв. Напис всередин означав: 'Тут буде бомба.'

***

'Помилка симуляц'

Ддько! Це не пдходить, це теж... А це? Та що ж з ними не так?!

Я уже цлу годину намагався вдновити пошкоджений файл, в якому збергалася базова верся трупера. Тобто без збро, навсного обладнання та програмного забезпечення. Як вс файли цефв, вн представляв собою об'мний образ майбутнього виробу. На перший погляд нчого складного, будь-який достатньо потужний комп'ютер мг би обробити таку модель. Але вся справа у способ збергання тако нформац, адже деталзаця там де на рвн молекул, а в деяких випадках - навть атомв! Як збергати дан про об'кт, структура якого складнша за структуру самого комп'ютера? В оригнальному вигляд один тльки носй тако нформац буде в кльканадцять разв бльшим за сам вирб. А що, як доведеться будувати не дрона, а космчний корабель? Тут уже някий комп'ютер не допоможе.