Brute force
Шрифт:
– Де зараз Хкар з Мзук?
– Це не вони. Голос чоловчий.
– Злодй?
– Лашура стривожено повернулася до гувернантки.
– Навряд. Скорше Кейнс.
– лед Майя нахмурилася.
– Подивимося?
Вд чергового завивання у коридор аж вдлуння пшло. Не зважаючи на старший вк, гувернантку також зацкавили дивн звуки , переглянувшись з юною королевою, дв допитлив особи пшли на звук. Слух привв х до вбиральн. Жночо, чоловчих в матку не було в принцип. Не наважуючись зайти всередину, жнки приклали вуха до дверей. Одразу стало зрозумло, що по той бк комусь дуже зле. Крики й хрипи перемежалися прокльонами на невдомй мов та дзвоном металевого нструменту. Фантазя жнок малювала картини одна страшнше друго. Псля чергово рулади, яка
– Кейнс, це ти?
– Так.
– Що з тобою? Тоб зле?
– Я вже закнчую.
– Що закнчуш?
Замсть вдповд з ншого боку щось дзенькнуло, через секунду двер вдчинилися, вдкривши жнкам юнака з закривавленими руками, в яких вн тримав... ЩОСЬ! Завбльшки з велике яйце, воно знаходилося у ледь прозорому, вкритою слизом кров'ю кокон. цей кокон прямо на хнх очах почав ворушитися!
– Пологи пройшли успшно.
– з посмшкою вдповв хлопець, т ж мит зсередини пробилися величезн павуч лапки, а гостр щелепи розйшлися, роздираючи плву й на увесь маток розлетвся вереск новонароджено тварюки.
– Скр----!
– Кйя!!!
– додала сво п'ять копйок Лашура, й з швидкстю втру полетла геть вд ЦЬОГО.
Гувернантка ж вчинила як справжня лед, втративши свдомсть ще в перший момент й освши на пдлогу. Нхто не бачив, як стота зстрибнула з рук побгла слдом за уткачкою, залишаючи на дерев'янй пдлоз гидк слди з слизу та рештки кокону. Сам же винуватець переполоху озирнувся довкола, нби вишукуючи свдкв ц под лише переконавшись, що поруч бльше нкого нема, затягнув непритомне тло до вбиральн й зачинив за собою двер. цього разу з того боку вже не долинуло жодного звуку...
***
Краще б спайбот вилзав у мене з живота, як Чужий. Може тод мен вдалося б уникнути переполоху в матку. От тльки мо власне тло такого не переживе. Та й навть якби пережив - Кайя мене б точно добила.
Так, я нарешт створив першого 'збиральника', аби той розставляв жучки замсть мене. Вирощувати його взявся, як уже звик - всередин власного тла.
Виводив 'збиральника' природним шляхом. Поки тужився - пд двер туалету позбгалися мало не ус жител матку. Закнчив, вийшов, вдправив робота виконувати свою роботу, а сам взявся приводити до тями гувернантку. Тльки-но отямившись, лед Майя ледве знову не знепритомнла - цього разу вд запаху. Потм повернулася Лашура з пдмогою у вигляд Кай та двйнят. Дуже злилася. Бльше кидалася з кулаками. Вимагала вд мене припинити "диявольськ експерименти" й здатися Церкв. Я вибачився й пообцяв, що бльше вона про таке не дзнаться. Образилася. Довелося трохи побгати. Зрозумвши, що самостйно вона мене не впйма - довго визврялася пд деревом на мене, а потм плюнула й пшла спати. Вранц про цей нцидент нхто навть не згадав. тльки Ханл няк не могла зрозумти, чому вс так похмур. Я й теж нчого казати не став, адже сьогодн на заняття я шов разом з нею.
Пдступний удар ногою поклав суперника на лопатки, а кнчик тренувального меча залишив смужку на лоб учениц. По майданчику в черговий раз розлетлися звуки оплескв. Старшокласники, хоч вже мали власн контракти, з цкавстю дивилися на свох майбутнх конкурентв. Скоро розпочнуться вдбрков змагання для участ у Великому Турнр. Цей щорчний конкурс був свордною рекламою лицарв-плотв, де кожен намагався показати сво результати привернути до себе увагу майбутнх роботодавцв. Для Вах Ханл уся ця клоунада не мала значення, у не вже був власний контракт, але проходити Турнр вона мусила разом з усма. Навпаки, вона мала показати хорош результати, як приклад для наслдування.
ось саме з цим у не були серйозн проблеми. Прокачуючи сво мзки, Ханл придляла мало уваги свой фзичнй форм. Тепер же, коли дйшло до дла, результати були одними з найгрших по всх фзичних дисциплнах. Вона хотла-було напроситися на заняття до Кай, яка псля наших тренувань на вихдних стала значно впевненшою у дуелях та групових боях, але у т свох проблем вистачало.
Я як мг поправляв пд час виконання вправ, навть склав програму сьогодншнього тренування, аби вона соб сухожилля не порвала. Вже через клька хвилин я почав ловити на соб зацкавлен погляди учениць. Напевно видовище особистого тренера було для них незвичним. Особливо пильно за мною дивилася Юкне, яка за цлий день вперше вдйшла вд сво хазяйки. Просто стала збоку дивиться на мене. Та ще й настльки пильно, що навть НК взяв пд нагляд, аби вона нчого не витворила. Наставнця теж постйно дивилася на нас, але нчого не казала. Я навть помтив, як вона накрутила нших учнв виконувати щойно показаний мною комплекс вправ. Вказувати на помилку наставниц я не став. Вона ж, на вдмну вд мене, не може на ходу монторити стан учнв.
– Пднми ногу. Випрям . Згни в колн. Повтори трич. Вдчуваш ось тут?
– Так, трохи поболю.
– Це сухожилля. Прислухайся до них. Псля розтяжок вони мають нити, а не вогнем горти. Тод наступного дня продовжити зможеш.
– Добре. Кейнс?
– Кей.
– поправив я .
– Що?
– Ти став краще говорити. Вже не по три слова.
– Не вдволкайся. Продовжуй.
Звсно став, я ж не просто так по уроках за нею бгаю.
Перший день розпочався не зовсм так, як я розраховував. Присутнсть слуг чи охоронцв дйсно була нормою для знат, але нш учн такого соб дозволити не могли в принцип. якщо хтось приходив на урок з свою обслугою, то це автоматично пднмало його на рвень знат. Ханл такого статусу, як я вже казав, не мала, а тому я був змушений увйти в клас на загальних умовах. Тобто як рядовий учень. Звсно ж навчання було платним, але Лашура уже оплатила мо навчання на мсяць наперед - по мнмальнй ставц.
Все нби було нормально. Перш клька урокв пройшли як по маслу, але я нутром вдчував, що щось роблю неправильно. Як виявилося, я мав по форм представитися класу. саме з цим виникли деяк проблеми: вдповдальним за наш клас був лорд Улайт, який саме сьогодн трохи прихворв. А без нього знайомство з новим учнем вдбутися не може. Я ж увесь день поводився точнснько так само, як Юкне бля сво хазяйки, яка за збгом обставин опинилася в одному клас з Ханл. Тобто тупо стовбичив за спиною останньо, як звичайний охоронець, доки вона мен не роз'яснила цей момент. А мен що - я соб мовну матрицю клепаю, охороняю заданий об'кт, а на решту свту мен начхати. Врешт решт вона вмовила мене хоча б робити вигляд, нби я тут вчуся. Перед останнм уроком я не зайшов до аудитор став чекати пд дверима, доки прийде потрбний учитель. Спецально заради цього Ханл збгала до лазарету вмовила цлителв вдпустити хнього пацнта хоча б на пвгодинки. Я не дуже добре знаю японську культуру, але цей момент пам'ятаю чтко: новий учень заходить в клас псля всх, лише тод, коли йому дозволить учитель, псля чого вн ма представитися. От тльки форму привтання я не пам'ятаю. Там в кнц нби обов'язкова фраза. Як же вона там звучить? Здаться там було слово 'подбати'...
А ось наш класний кервник де. Лорд Улайт справд виглядав кепсько, хоч намагався здаватися енергйним! Я ж бачу, як його хита на ходу. Значить знайомство слд провести швидко.
– Втаю Лорд Улайт. Як здоров'я Ваше?
– переклад хоч кострубатий, але це значно краще за попередню версю.
– Не вдрвав вд лкування, сподваюсь я?
– Кейнс? Що ти тут робиш? О, я зрозумв! Ти будеш нашим новим учнем!
– Не зовсм. Я тут для охорони лишень.
– з такою говркою вдчуваю себе магстром Йодою.